Оцінка відповідності - процес, який демонструє відповідність продукту, процесу, сервісних послуг, системи, людини або організації, заданим вимогам, інакше кажучи, це стосується процедур, які демонструють відповідність продукту вимогам законодавчого документа або замовника.

МОДУЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ В УКРАЇНІ

Оцінка відповідності підрозділяється на "модулі", які охоплюють обмежену кількість різних процедур, що застосовуються до найширшого переліку продукції. Оцінка відповідності, згідно модулями, грунтується або на участі першої сторони (виробника), або третьої сторони (уповноваженого органу). Модулі пов'язані з етапом розробки продукції або етапом її виробництва, або з першим і другим етапом разом: як правило, відповідно до модуля, продукт підлягає оцінці відповідності на етапі проектування, а також на етапі його виробництва.

Модульний підхід в Євросоюзі була введена в рамках Глобального підходу з метою удосконалення оцінки відповідності та поділяє оцінку відповідності на ряд модулів, які розрізняються з точки зору:

- Стадії розробки продукції,

- Передбаченого виду оцінки,

- Особи, яке проводить оцінку.

Рішення 768/2008 / ЄС забезпечує загально вимоги, які необхідно ввести в сфері гармонізованого законодавства Європейського Співтовариства. У цьому контексті Рішення визначають загальні принципи, призначені для застосування в майбутніх редакціях Директиви.

Така загальна основа для розміщення продукції на ринку встановлює:

- Загальні визначення;

- Зобов'язання для суб'єктів економічної діяльності (виробників, імпортерів і дистриб'юторів);

- Правила використання маркування СЕ, забезпечуючи таким чином довіру до продукції, що продається на території ЄС;

- критерії та процедури нотифікації органів з оцінки відповідності;

- загальні процедури оцінки відповідності;

- Процедури прийняття захисних заходів, що стосуються продукції, яка становить ризик, з метою забезпечення безпеки на ринку. Методи оцінки відповідності продукції вибираються серед модулів за критеріями, затвердженими в постанові ЄС "Про модулях, які використовуються в технічних інструкціях з гармонізації для різних фаз методів оцінки відповідності". У постанові дано детальні установки про модулях, які підлягають використанню на різних етапах процедури оцінки відповідності, а також продумані комбінації модулів.

Директиви встановлюють для виробника можливість вибору схеми сертифікації між тими модулями і їх комбінаціями, які передбачені для кожної групи продукції.

Як правило, товар повинен бути підданий оцінці відповідності протягом обох фаз - проектування і виробництва, перед тим, як опинитися на ринку.

Виробник декларує відповідність продукції, що випускається основним вимогам безпеки, що містяться у відповідних Директивах ЄС під свою відповідальність або під відповідальність третьої сторони.

Декларація відповідності є процедурою, яку виробник або його уповноважений представник заявляє, що продукція, представлена на ринок, відповідає всім основним вимогам безпеки, які до неї належать. Підписання Декларації відповідності дозволяє виробнику або його уповноваженому представнику поставити на виробі марку відповідності СЄ. В Директивах наведено перелік документації, необхідної для підготовки Декларації відповідності.

Директиви Нового і Глобального підходу встановлюють до продукції основні вимоги безпеки і методи оцінки відповідності. Оцінка відповідності третьою стороною проводиться органами з сертифікації. Органи по сертифікації можуть бути державними або приватними, але повинні бути незалежними і компетентними, а також визнаними в своїх країнах і Європейському Союзі через European Аccreditation (Європейську Асоціацію з акредитації).

У випадках, коли Директивами передбачена можливість декларації відповідності продукції виробником, він може за своїм бажанням залучити нотифікованими (уповноважений) орган із сертифікації. Директиви ЄС містять також статті по захисту людини, майна та навколишнього середовища. Коли держава-член ЄС констатує, що продукція, що має маркування СЄ, може негативно вплинути на безпечність людей, майна і, в певних випадках, навколишнього середовища, воно вживає всіх можливих заходів відкликання продукції з торгівлі, заборони їх подання в торгівлю, введення в експлуатацію або використання і обмеження їх вільного руху. Якщо невідповідну вимогам безпеки продукція забезпечена знаком СЄ, держава-член ЄС має також прийняти відповідні дії проти того, хто завдав знак і підготував Декларацію відповідності, і повідомити про це Комісії та іншим державам-членам ЄС.

В Україні модулі оцінки відповідності застосовуються з урахуванням таких принципів:

- недопущення введення в обіг продукції, яка не відповідає зокрема, вимогам безпеки для життя і здоров'я людини, майна, а також охорони навколишнього середовища;

- застосування модулів в залежності від стадій проектування і виробництва продукції;

- проведення оцінки відповідності продукції на стадіях проектування і виробництва продукції до введення її в обіг;

- достатньої кількості модулів для забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, вибору модулів з урахуванням виду продукції, наявністю або відсутністю третьої сторони, умов виробництва;

- неприпустимість застосування занадто складних модулів враховуючи на меті забезпечення відповідності продукції встановленим технічним регламентом вимогам;

- виробник повинен мати можливість вибору між модулями якості і модулями сертифікації продукції (крім випадків, коли для забезпечення відповідності вимогам, встановленим технічними регламентами, застосовується конкретна процедура). Постанова Кабінету Міністрів України № 1 585 дає опис модулів оцінки відповідності, які застосовуються в технічних регламентах. Для оцінки відповідності використовуються модулі A, A1, A2, B, C, C1, C2, D, D1, E, E1, F, F1, G, H, H1.

Маркування продукції національним знаком відповідності здійснює виробник або за його дорученням уповноважений представник - резидент України, який визначений виробником на підставі договору з ним для здійснення певних дій від його імені під час проведення оцінки відповідності продукції, після позитивних результатів виробничого контролю до введення продукції в обіг, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. У разі необхідності в технічному регламенті передбачається, що маркування здійснюється особою, відповідальною за введення продукції в обіг.